05.09.2019
Поділитися: 1
  • Facebook
5918

Вчимо дитину гідно програвати.

Досить часто невдачі у грі або власних починаннях закінчуються дитячими сльозами, криками, істериками і поганим настроєм. У таких ситуаціях батьки задаються питанням: як навчити дитину програвати?

Якщо вчасно не звернути увагу на таку ситуацію, це призведе до того, що з віком дитина буде все гірше реагувати на власні невдачі. Тому батьки повинні ще в ранньому віці донести до свого чада таке поняття, як програш. Треба розповісти про те, що програш і прийняття даного результату є важливим і водночас складним мистецтвом дорослого життя.

Чому діти завжди хочуть бути першими?

З самого народження батьки, самі того не помічаючи, дають дітям установку на те, щоб бути першими. Якщо ти перший значить ти найкращий, ти молодець. Це проявляється навіть при використанні таких звичайних фраз, як: Хто перший з'їсть кашу?, Хто перший засне? та інше.

В цьому немає нічого поганого, адже бажання і прагнення завжди бути кращим ознака того, що дитина прагне досягти певної цілі і в майбутньому виросте наполегливою людиною. Але батьки допускають одну помилку вони не вчать дитину гідно програвати.

Граючи разом з дитиною, батьки часто піддаються, щоб малюк відчув смак перемоги. Але, коли дитина виходить зі звичної зони комфорту і потрапляє до дитячого колективу своїх однолітків вона може отримати серйозне розчарування. Адже, завжди знайдеться той, хто швидше з'їсть кашу, швидше добіжить до ліжка, краще вчиться і інше. Тому батьки повинні підготувати малюка до знайомства з його однолітками і навчити його мистецтву програшу.

Як навчити дитину справлятися з невдачею

Щоб розібратися з тим, як навчити дитину програвати без сліз, важливо ознайомитися з деякими рекомендаціями:

  1. Батьки не повинні захищати малюка від отримання негативного досвіду. Потрібно надати таку розкіш, як можливість помилитися і самостійно зіткнутися з наслідками своїх дій.
  2. Батьки не повинні вимагати завжди бути першим у всьому. Синдром відмінника або відмінниці не завжди має позитивний вплив. Потрібно відзначати схильності і реальні таланти дитини, за які його потрібно часто хвалити.
  3. Адекватна критика і похвала. Не потрібно кричати який прекрасний малюнок, якщо малюнок насправді далекий від шедевра. Найкраще акуратно помітити плюси цієї роботи і мимохіть згадати про мінуси. Наприклад: Ти відмінно підібрав/ла колір. Але я впевнена, що ти можеш малювати більш акуратно.                          
  4. Батьки повинні контролювати власні реакції на поразки і невдачі свого чада. Не варто демонструвати своє розчарування, краще похвалити дитину за його старання та підтримати у складній для неї ситуації.
  5. Ніколи не треба висміювати невдачі дітей. В подальшому це призведе до того, що дитина не буде старатися, розчарується у власних силах.
  6. Не варто лаяти малюка і ображатися на те, що він не виправдав ваших очікувань. Краще навчіть дитину радіти за переможця і прийняти свій програш.

Головне правило для батьків щира підтримка і віра в свою дитину. Щирість тут грає першорядну роль, так як діти відразу розпізнають підроблену посмішку.

Якщо дитина плаче?

Як навчити дитину програвати в грі, якщо програш супроводжується сльозами і нескінченної істерикою? У такому випадку варто забути про нотаційї й повчання. Незважаючи на те, що дитяча істерика не є раціональною, вона йде з глибини це фрустрація. У цей момент важливо пам'ятати чим менше слів, тим краще.

Під час істерики дитина не чує і не хоче чути нічого. Для неї важлива, передусім, моральна підтримка. Важливим є тілесний контакт: потрібно обійняти дитину, взяти на руки, погладити по голові. Саме такі рухи мають заспокійливий ефект на дітей різної вікової категорії. Через тепло вони відчувають підтримку і любов мами чи тата, що змушує їх заспокоїтися і відчути себе захищеними.

Як програш пов'язаний з виграшем?

Основне завдання кожного батька полягає в тому, щоб донести до дитини важливу думку: програш - це не кінець всьому, що робила чи намагалася робити дитина. Потрібно пояснити, що кожна невдача - це накопичення досвіду, який допоможе в подальшому вигравати в різних змаганнях або іграх.

Батьки повинні пояснити, що справжній смак перемоги можна пізнати тільки після того як людина дізналася, що така поразка. Це підвищує її лідерські якості, посилює прагнення до перемоги, підвищує віру в себе і свої сили.

Крім того, кожна поразка - це можливість детально проаналізувати ситуацію, що склалася і самостійно розібратися з секретами тієї чи іншої гри. Таким чином, дитина зможе відкрити кілька робочих секретів, які наступного разу приведуть її до бажаної перемоги.

Не заважайте дітям вчитися на помилках

Одна з найпоширеніших помилок батьків захищати дитину від всього поганого і різних невдач. Це призводить до того, що дитина виростає непідготовленою до дорослого життя і до проблем, що чекають її в майбутньому. Не варто дозволяти дитині дивитися на світ крізь рожеві окуляри.

Кілька рекомендацій для мам і тат, які претендують на звання кращі батьки:

  • Відмовтеся від гри в піддавки. У реальному житті ніхто не буде допомагати дитині і піддаватися, щоб вона змогла досягти поставлених цілей. Пам'ятайте про те, що кожна людина повинна пройти школу поразок, самостійно, наступити на граблі, щоб особисто отримати життєвий урок. Завдяки великій кількості деяких помилок і активного пошуку їх рішень, людина стає саме такою, якою хоче бути.

  • Дайте більше свободи дітям. Дуже часто батьки намагаються виправити ситуацію і вирішити всі помилки дитини самостійно. Вони аргументують це тим, що мама і тато - захисники для маленької дитини. Однак, не варто поспішати - дайте дитині можливість самостійно усвідомити все, що сталося, і проаналізувати ситуацію без допомоги дорослих. Якщо вона прийме неправильне рішення і зробить невірні висновки, можна трохи його підштовхнути і направити на потрібний шлях.

У цьому випадку розвиток дитини безпосередньо залежить від грамотного підходу батьків і від їх раціональної підтримки в потрібну хвилину. Тільки так можна навчитися правильно програвати і адекватно реагувати на власні невдачі.